Місто – як комерційний проект
Міста передають настій городян, їхню життєву позицію, світогляд, їхнє ставлення до життя і, врешті, епоху у якій вони зараз живуть. І знову ж таки, тут не йдеться про вік міста чи його туристично-архітектурне надбання, а про те, як воно функціонує, розвивається, живе.
Нещодавно, мандруючи містами України, зловила себе на думці, що, на жаль, більших з них застрягло у "совковому періоді" - зі стихійними ринками у центрі міст, байдужому ставленні самих містян до його розвитку – наче ми окремо і місто окремо – і сприйнятті міста як дійної корови – вичавити з нього максимально багато, але не віддати нічого навзаєм – усе ж загальне, ми тут ні до чого.
І тут мені спало на думку, а що було б, якби до міста ставилися як до комерційного проекту? Я вирішила пофантазувати на цю тему і трішки провести паралелі зі своїм рідним Львовом.
Будуємо імідж міста:
{C}1. Визначаємо найсильніші наші сторони!
Перш, ніж розпочати новий комерційний проект, потрібно застановитися. А власне, що ми робимо? Що ми позиціонуватимемо на ринку? Які ніші займатимемо? Відповісти на ці питання ми можемо визначивши наші найсильніші сторони/компетенції.
Місто також має свої сильні сторони: виробництво, туризм, сільське господарство, освіта тощо. До речі, таких векторів може бути кілька і розвивати їх можна і треба паралельно – наприклад сільське господарство і зелений туризм цілком пасують разом.
Скажімо, Львів чітко позиціонується у 4 основних векторах: освіта, культура, туризм та інформаційні технології. Ці, наче, на перший погляд, різні вектори доповнюють одне одного і на їхніх стиках створюється багато цікавих ніш.
{C}2. Фокусуємося!
Кожна компанія обирає свою головну діяльність: торгівля, видавництво, виробництво тощо. Фокусується на тому, у чому вона найкраща і власне на цьому обраному фокусі будує свій бренд.
Так само і міста. Туризм, виробництво, освіта, сільське господарство – усе це та багато іншого – все ж таки велетенські площини. Добре розуміти, який ж саме туризм є нашим – зелений, активний, «лінивий», культурний тощо. І вже на обраному пласті розгортати активну роботу. Звісно, можна створювати гарні, доречні поєднання, однак все ж котрийсь з векторів буде пріоритетним, визначальним.
Так для Львова визначальними є культурний туризм і створені навколо нього концептуальні події, компанії, які працюють у сфері ІТ-технологій (фокус з площини виробництва) і освіта.
{C}3. Брендуймося, бо ми того варті
Вже з обраної, сфокусованої сфери, можна творити відповідний бренд міста. Те, що ми хочемо запрезентувати назовні, те по чому нас впізнаватимуть. Цей бренд має збігатися з трьома критеріями: нашими найсильнішими сторонами, нашим баченням міста та демонструвати нашу ціль. Відповідно до цих критеріїв ми можемо вибудувати основне повідомлення, яке ми комунікуватимемо назовні.
Зараз набирає популярності цікава тенденція – створення логотипів та гасел міста. Частину з них є вдалими й доречними. Скажімо лого Львова та його гасло – «Львів відкритий для світу» – демонструє відкритість міста для гостей, новий ідей та ініціатив, а саме лого передає синтез культурного надбання та сучасності. Цікаво, що такі лого та гасла не мусять бути вічними – вони є актуальними поки виконують покладену на них функцію. Якщо фокус міста змінився чи еволюціонував – лого як і основне повідомлення потрібно змінити чи, бодай, оновити відповідно до потреб.
{C}4. PR – то велика сила
Звичайно, доки наші бачення, найсильніші сторони та основні повідомлення залишатимуться усередині громади, то користі з цього буде небагато. Важливо розповідати про своє місто, демонструвати його переваги, доносити інформацію про нього на «ринок». Тобто до жителів інших міст. Доброю практикою є встановлення рекламних бордів з гарними фото інших міст, розповсюдження інформації, створення сайтів міста тощо.
Так, Львів має кілька інформативних сайтів: ресурси про найближчі події міста ot-ot.lviv.ua та afishalviv.net путівники по Львову - visitlviv.net і 032.ua та інші, які дають вичерпну інформацію про те, що діється, представленні також у соціальних мережах та дають можливість замовити он-лайн все необхідне для відвідин (житло, екскурсії, квитки). Також, гарну комунікацію створюють продукти чи події, які побудовані на суто місцевому колориті – це і мережа ресторанів від «!Фесту», які обіграли більшість львівських легенд, і створення торгівельних марок («Кава зі Львова» чи «Майстерня шоколаду»), і підтримка громадських і мистецьких ініціатив («Літо на ринку»).
Підпроекти
Звісно, проект такого масштабу повинен мати безліч «підпроектів» – це власне діяльність містян і організацій. І ці «підпроекти» об’єднані основними напрямними міста і є тим «продуктом», який «брендується»: усі види бізнесу, діяльність громадських об’єднань, мистецькі проекти та події, освітні ініціативи. Якщо вони вписуються у «прокомуніковані» напрями міста – лише виграють і збирають більшу цільову авдиторію, швидше приваблюють потенційних клієнтів, учасників, поціновувачів, працівників…
Так, скажімо з комерційного погляду у Львові розвиваються локальні торгові марки кави, шоколаду і пива, туристичні послуги (зокрема урізноманітнюються екскурсійні програми), індустрія високих технологій, соціально-спрямовані комерційні проекти .
Львів багатий на мистецькі події: традиційні фестивалі (свято пампуха, Різдвяний та Великодня ярмарки), музичні фестивалі, вистави, виставки, інсталяції, зрештою щодня у Львові можна натрапити на якусь мистецьку подію – він невеличких квартирників, вуличних вистав і спонтанних концертів у кав’ярнях до великих проектів національного рівня – щорічний форум видавців.
Створюємо міцну команду
Громада.
Усе описане, звісно, чудові плани, які можуть бути гарною стратегією. Однак вони залишаться на рівні стратегій і планів, якщо громада міста буде байдужою до цього. Адже, саме люди є рушійною силою будь-якого проекту. Власне, тут важливо донести бачення до громади міста, або навпаки – від громади до адміністрації. Вміння комуні кувати, об’єднуватися навколо єдиної цілі, запалити «локальний патріотизм» – і є важливими складовими у формуванні особистої відповідальності за місто, яка веде до формування єдиної спільноти містян, прототипу громадянського суспільства.
Партнерство
Для реалізації такого «проекту» важливе партнерство на усіх рівнях: сприяння від адміністрації міста, навчальних закладів, творчих об’єднань, різних видів бізнесу і некомерційних організацій, партнерство між самими жителями міста. Воно виявляється у вмінні порекомендувати одне одного, проінформувати про події чи зміни, у відкритості до нових ініціатив та їхній підтримці. Партнерство, передовсім, полягає у мисленнєвій гнучкості і відкритості поглядів, бажанні змінюватися і змінювати, вчитися сприймати довколишніх як можливих партнерів, пропонувати взаємовигідні обміни: від дрібничок до великих проектів. Важливо, щоб розуміння того, що образ міста залежить від кожного і впливає на кожного стало підсвідомою аксіомою.
Любов
І найважливіша складова для формування такої команди – любов: до міста, людей, своєї країни. Тільки вона може стати рушійною силою до таких звершень, тільки з неї може народитися усвідомлення самої потреби такого «проекту», лише любов може мотивувати до такого успіху. І не лише на рівні міста, села чи району, а й на рівні країни. бо усе починається зі свого дому.
