Керована анархія
З іншого боку, маємо також наразі безсистемні, але доволі симтоматичні сигнали про абсолютне безвладдя, якому слід негайно покласти край, – не важливо, чи то шляхом „революції”, чи позірно демократичними процедурами виборів „сильної руки”.
Посеред цими двома крайнощами лежить цілий пласт настроєвих, ідеологічних і просто побутових вражень про здатність українців до самоорганізації, про те, що влада для посполитого – лише перепона на шляху до реалізації нормального життя. Аргументи, до речі, лежать на поверхні; цілком випадково довелося вичитати в одного канадського автора переспів думок наших же політиків, які свого часу переконували, що часи революцій, окрім іншого, характеризувалися небувалим розвоєм господарки. Кажуть: коли влада не має часу на підприємців, ті лише користають з доброї нагоди...
Але кілька прецедентів на тлі змальованої тут картини все ж змушують ретельно замислитися над тим, як інтерпретується ідея „анархії” різними політичними середовищами, і чи насправді кілька епізодів останніх днів є виявом ініціативності знизу.
Читаємо, що протести шахтарів у Києві організовані та профінансовані відомими особами та структурами. Відтак з’ясовується, що головний «зацікавлений» - ось він, у верхніх рядках рейтингів Форбса, а зараз – фігурант кримінальної справи і відвідувач Генпрокуратури.
Тоді запитання: чому досі інші особи, які, по-перше, забезпечили протестантів ресурсом і „реманентом”, по-друге, давали дозвіл на тривале перебування у центрі столиці, залишаються поза увагою наших ретельних слідчих? Чи ті, з чиєї вини гірники не доотримують зарплатню і переймаються долею копалень-годувальниць, не користуються особливим патронатом у середовищі силових міністерств? Відповіді, як на мене, очевидні.
Отже, доводиться визнати, що «борці» з корупцією та олігархами починають не з найліпшого – з нагнітання пристрастей і створення ілюзії анархії в країні. Але ще класик анархізму Пйотр Кропоткін висловився доволі прозоро: „Якщо ми не бажаємо, щоб нами керували, то чи означає це, що ми самі не бажаємо керувати?”. Наразі невеличкими групами невдоволених громадян. А потім?...
