Герої сьогодення очами дітей!
Бачення хто такі Герої новітньої доби, що сьогодні боронять Україну на передовій ми ще тільки-тільки маємо сформувати. Про це нас до речі просили і самі хлопці з «передка». Бо на сьогодні образ Героя в першу чергу асоціюється з учасниками національно-визвольних змагань середини 20 століття та періоду Козаччини.
Тому до творення нового бачення Героїв сьогодення важливо залучити дітей як ту верству, котрій чи не найбільше потрібні новітні кумири та приклади для наслідування.
Тож рішення про проведення конкурсу учнівських творів про Героїв України було абсолютно логічним. Спільно з керівництвом Бродівського районного відділу освіти, ми запропонували школярам задуматись, хто ж насправді є Героєм і викласти свої думки на папері. Мотивація – рушій і стимул до такої роботи була запропонована більш ніж достатня. Переможцю конкурсу ми пообіцяли планшет.
Вже тепер для нас не стало несподіванкою, коли на Конкурс надійшло більше 50 учнівських робіт.
Після повернення із волонтерської поїздки в зону АТО, за підсумками Конкурсу учнівських творчих робіт, ми зустрілись з учнями та педагогами Ясенівської загальноосвітньої школи. Учениця 9 класу саме цієї школи, відмінниця у навчанні Юлія Підгурська справедливо стала переможцем Конкурсу. Хочу сказати, що робота продумана до дрібниць – навіть конверт підібраний - «Герої не вмирають»…
«Україна… Країна смутку і краси… Це країна, котра найбільше прагнула волі і найменше мала її. Україна – це держава, яка протягом усієї своєї історії боролася. Боролася за волю, за щастя, за незалежність.
Історія нашої держави сповнена різними подіями: як щасливими, так і трагічними. Та в основному події минулого залишили гіркий слід в пам’яті народу. Не одне лихо спіткало нас: війни, Голодомор, пригноблення українців-великомучеників, які не втратили віри, йшли вперед до мети. Сотні, тисячі полеглих заради кращого життя, за країну, за волю, за нас. Хто ж вони? Борці за щастя, за добро, за мир. Це ті люди, що землю українську любили більше за власне життя! Але історія пам’ятає тільки найвідоміші імена. А скільки їх – отих борців? Безіменних, маловідомих, ніким не згаданих, завчасно полеглих, скалічених. Та чи були вони героями? Авжеж. Бо боротьба – це завжди для мужніх, відважних, патріотів…
Ми живемо у стані війни, не знаємо, що нас чекає завтра…
Зараз моє серце сповнює два почуття: почуття смутку і вдячності. Вдячності тим, хто воює за волю. Ці люди гідні називатися героями. Сміливі, рішучі… вони не бояться ворога, а йдуть до мети! Жоден з них не знає чи повернеться він додому, до рідних, який бій стане для нього останнім…
Хто ці люди? Герої? Вони так не вважають. Але кожен може сказати, що це герої. А в якій ситуації були ті, хто боронили Донецький аеропорт, Ілловайськ, Дебальцеве! Боротьба на межі неможливого. Сила волі, мужність, стійкість, бажання відстояти кожен сантиметр землі – це складові тих характерів, котрі сьогодні зі зброєю в руках на Сході України. Герої… герої!»
Читаючи, цей короткий уривок дитячого (а вже як по-дорослому написаного) твору я чомусь впевнений, що зовсім скоро ми виженемо окупанта з нашої землі, бо підростає покоління справжніх Героїв!
Планшет з грамотою вручили, з колективом поспілкувалися. Педагоги підтримують ідею подібних конкурсів. Тож усім учням бажаю набратися наснаги за літо, і бути активними учасниками подібних міроприємтсв.
Ну а ми далі шукаємо можливості і ресурси для допомоги нашим Героям на передовій. Битва під Мар’їнкою довела який насправді є високий дух наших захисників, тож всі хто в тилу зобов’язані допомогати тим, хто сьогодні зі зброєю в руках дає відсіч російському окупанту..
