RSS
СПОРТ БЛОГИ

Фінал Ліги чемпіонів 2012. Як все відбувалось. (Частина перша)

За день до матчу...
Ліга чемпіонів - найяскравіший, найочікуваніший європейський клубний турнір, про який знає майже кожен школяр.

Матчі Ліги чемпіонів чекають місяцями. Вони привертають увагу всього футбольного світу. Збирають повні стадіони. Вони залишають чи то сумний осад після поразок, чи то адреналін в крові після перемог.
Цього року футбольний Бог схилився наді мною та подарував квитки на фінальний матч найпрестижнішого турніру Європи.

У заключному протистоянні зійшлися лондонський Челсі та мюнхенська Баварія. Обидві команди подолали важкий, тернистий шлях, здолавши фаворитів розіграшу: іспанські Барселону та Реал.   

Насправді, ті відчуття, які було пережито, словами доволі важко передати, але я все ж спробую. Розповім Вам про свій візит у пивну столицю Німеччини, що до чого, як воно все відбувалося і взагалі передати ті емоції, які панували в душі. 

Подорож розпочалася ранковим літаком 18 травня о 6 годині з аеропорту «Бориспіль». Доволі швидко (близько двох з половиною годин у повітрі) я опинився у величезному мюнхенському аеропорту. Під час польоту з вікна намагався знайти красуню «Альянц-Арену», але, нажаль, вона була по інший бік літака, як і саме місто...

Взявши речі, попрямували на вихід до гігантського метрополітену, який простягається під всім мегаполісом. Не встигли покинути термінал, як побачили рекламні плакати з написами «Finale Dahoam» та дівчат, одягнутих у кольори фіналу Ліги чемпіонів - це була наша перша зустріч з барвами фіналу 2012 у Мюнхені.

Ціни на проїзд для українського гаманця неймовірно високі. Квиток від двох до п'яти осіб, який дає право на проїзд в усіх 4 зонах міста на цілий день, коштує 20 євро. Виходу не було, тому довелося віддавати блакитну купюру автомату. В метро доволі чисто, потяги, порівняно з нашими, дуже охайні, комфортні, просторі, сучасні, під час руху їдуть плавно. Приємно, що у кошиках, які причеплені до сидінь, лежать листівки зі схемою метрополітену та безкоштовна преса. Не міг я втриматися, аби не взяти ранкову газету собі, на зображенні якої красувався кубок чемпіонів. На великий подив, з 12 сторінок, 8 було присвячено фіналу. Незважаючи на всю важливість матчу, не можу уявити собі, щоб в Україні під час ЄВРО2012 у безкоштовних газетах так багато сторінок присвячено футболу. В номері було все: від аналітики та розбору тактик, до інтерв'ю гравців, тренерів та власників клубу.

Вийшовши з підземки, пішли шукати готель. Карта Мюнхена була завантажена в iPad, а на всіх без виключень перехрестях стояли знаки з написом назв вулиць, тому дуже легко зрозуміти де ти знаходишся. Проблем з пошуками не виникло.

Близько дванадцятої години ми заселилися в номер. Це був трьохзірковий готель, який знаходиться майже в самому серці міста, на березі швидкої річки Ізар. З балкону відкривався чудовий вид на Мюнхен та Альпи, які знаходяться південніше. Через гірський клімат, на дворі була доволі комфортна температура, головне не було спеки.

Трохи відпочивши, пішли на розвідку місцевості. Більша частина міста збудована в одному стилі, немає висоток, зазвичай будинки 4-5 поверхові. До центру пішки йти близько 20 хвилин. Гуляючи вулицями столиці Баварії, в душі було передчуття чогось великого - наближався найважливіший матч сезону для місцевих вболівальників. Панувала тепла, братерська атмосфера. Складалося таке враження, що всі перехожі давні знайомі. Всі віталися, бажаючи один одному перемоги улюбленців у фіналі. Скрізь висіли червоно-білі прапори. З вікон машин, будинків, на дахах, у вітринах магазинів сяяли мюнхенські кольори. Люди ходили в атрибутиці улюбленого клубу, переважно одягнені в футболки (найпопулярнішими були прізвища Швайнштайгера, Роббена і Рібері) та з «розами»* на шиї. Вони наспівували заряди з добре нам знаних європейських мотивів.

У центрі всі пивні були вщент заповнені фанами Баварії. Зрідка зустрічалися прихильники Челсі, які гуртувалися невеликими групами, певно для безпеки. До речі, щодо безпеки, по всьому місту розташовувалися пости кінної поліції, які пильно стежили за порядком, тому варіанти будь-яких заворушень між фанами були виключені.
Вже ближче до вечора магазини та пивні, в яких алкогольний напій ллється рікою, потрохи почали закриватися, люди в місті щезали, на вулицях залишалися переважно туристи.

Атмосфера футбольного свята помалу згасала. Люди поступово розійшлися - настало «затишшя перед бурею». 

Вже близько восьмої години в центрі робити майже нічого. На вулицях стає безлюдно і тихо.
Купивши в газетному кіоску останній екземпляр «The Sun», ми попрямували в готель чекати наступного божевільного дня… 

«Роза»* - фанатський шарф.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

01 06 2012 23:37
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ
TrendStat