Чи зупинить НБУ падіння гривні

У цілому, постанова є суперечливою щодо очікуваних результатів її впровадження. Вона приймалася «з огляду на позитивні наслідки застосування Національним банком України антикризових заходів у сфері валютного регулювання та поточний стан валютного ринку України».

Однак, за умов зростання курсу долара до 15 гривень на міжбанківському валютному ринку, не зрозуміло, про які успіхи НБУ у сфері валютного регулювання йде мова. Поточна ситуація на валютному ринку нічим не відрізняється від серпня поточного року, коли і було збільшено норми обов’язкових продажів валютних надходжень до 100 %. 

Можна погодитися, що гіпотетично зменшення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті зі 100% до 75% деякою мірою змінить настрої експортерів залишати левову частку експортних доходів в юрисдикціях зі сприятливим податковим режимом та сприятливим валютним регулюванням. 

Особливо логічним такий крок є на фоні втрати експортної виручки підприємств Донбасу, які давали раніше близько 25 % експортної виручки національної економіки. 

На практиці, такий захід, з високою ймовірністю, не матиме очікуваного в НБУ позитивного впливу на ситуацію довкола курсу гривні. Скоріше за все, що ця валютна лібералізація пов’язана із необхідністю демонструвати «покращення» напередодні парламентських виборів, а також сильним лобі найбільших експортерів в Адміністрації Президента та НБУ. 

Також НБУ зняв обмеження щодо обов’язкової конвертації в гривню переказів в іноземній валюті з-за кордону на користь фізичних осіб без відкриття рахунку. В цьому випадку можна очікувати на позитивні наслідки для економіки, адже в попередні роки перекази мігрантів з-за кордону становили до 7,5 млрд дол, в структурі яких 50 % – це без відкриття рахунку. Зростання використання «неформальних» каналів переказування грошей в Україну після введення норми про обов’язкову конвертацію валютних переказів в 2014 р. і, як наслідок, обмеження обліку руху валюти НБУ, а також парламентські вибори, змусили регулятора відмовитися від такої рестрикційної практики. 

На фоні лібералізації валютних відносин для експортерів та у сфері грошових переказів з-за кордону дуже неоднозначною виглядає норма про обмеження продажу валютних цінностей на добу одній особі в еквіваленті 3000 грн в одній банківській установі.

Єдиним наслідком такого заходу в умовах постійного попиту на валюту стане зростання тінізації валютного сектору. На валютний ринок тиснуть не фізичні особи, а самі банки, які продовжують отримувати рефінансування від НБУ. Ті ж фізичні особи, які проводили великі за обсягом конверсійні операції, продовжать їх робити, тільки за більшу комісію. Тому це обмеження є нічим іншим, як демонстрацією неспроможності НБУ ефективно виконувати свої функції внаслідок або некомпетентності, або небажання, або одного й іншого разом. Це не ті адміністративні методи, які здатні спинити спекуляції на валютному ринку.

«Цивілізовано» виглядають додаткові тимчасові антикризові заходи у сфері здійснення деяких валютних операцій: імпорту без увезення товару на територію України, перерахування резидентами за межі України коштів в іноземній валюті з метою викупу в нерезидентів корпоративних прав на неорганізованих ринках, здійснення операцій на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України. 

Взагалі, складається враження, що діяльність НБУ носить виключно короткостроковий та ситуативний характер, зводиться до скорочення кількості банків через їх ліквідацію, а у сфері валютних відносин – встановлення та наступного скасування обмежень, які не мають жодних наслідків. Однаковий підхід регулятора до усіх банків, врегулювання проблеми валютних позичальників, лібералізація доступу нерезидентів до національного ринку, резидентів – до іноземних ринків – це той мінімум, який необхідний для стабілізації та цивілізованого розвитку національного валютного ринку.