Чи врятують Україну нові лідери?

По-друге, як можна вважати лідерами тих, хто закриває свої тіла кільцями озвірілої охорони, аби жоден неакредитований (у публічному місці!) журналіст не поставив гострого питання? Про зустрічі з пересічними громадянами у неформальній обстановці взагалі мовчу. Бо для цих "лідерів" регламент – це святе правило.

По-третє, не варто плутати глашатаїв-пустозвонів з політичними лідерами, бо перших не відірвати від мікрофону, не вигнати з трибун. Адже трибуни – їхня стихія. А лідер, за сутністю – небагатослівна, дієва, ВПЛИВОВА постать. Їй апріорі ніколи розповідати казки, бо високий ритм життя та відповідальність, як основа лідерства, не дозволять сипати наліво-направо обіцянками. 

По-четверте, за визначенням, лідер – це той, хто веде. Той, за ким йдуть люди. Не за його грошами, як це роблять майданарбайтери з прапорами, а за його ідеями і харизмою. (ВО "Свобода" це не стосується, адже принципово вони не платять маргіналам за участь у політичних зібраннях). Кожний результат має кількісні і якісні критерії. Якщо про якість зібрань вже сказано, то лишилося згадати про кількість людей на мітингах, і зробити висновки, чи дійсно йдуть вони за Яценюком, Турчиновим. Чи не за брендом "Юлія Тимошенко" слідує електорат, у політичній франчайзингій мережі?!

Щодо громадських лідерів, це окрема тема. Тут свої закони, які мало чим відрізняються від тих, що діють у політиці. Але так само – громадські зібрання сьогодні можна порівняти з мєждусобойчиком. Закритість та упередженість, заляканість, острахи втратити впливи на громадян утворюють в цілому нездорову атмосферу. Нові ідеї не приймаються апріорі, якщо їх носій мало знаний або чимось не подобається. Високий вплив авторитету добре знаних представників перешкоджає просуванню нового і прогресивного .

Чи потрібне лідерство, як інструмент вирішення суспільних проблем, це складне питання, хоча на мій погляд, воно погубить Україну, якщо статус лідера – головний пріоритет вожака. Але інших, справжніх, суспільство не сприйме у силу своїх хибних стереотипів, нав’язаних глашатаями.

Отже бідні, тому що дурні, дурні, тому що бідні.  Коло замкнулося. Лишається сподіватися, що воно таки буде розірване.