Чому закарпатці пішли Турдая?
Обласні ЗМІ, кожен на свій лад, викривають загадкових ляльководів і приховані причини цієї "спецоперації". Не буду їх перераховувати тут, тому що на мою думку жодна з них не заслуговує на увагу. Як все геніальне просто, так і люба сама заплутана схема завжди зводиться до причини і наслідка. Але в цій ситуації ніхто не став розбиратися із причинами, мабуть тому, що це нікому не цікаво. Набагато цікавіше "викривати" кому це вигідно.
Особисто мені абсолютно байдужі ці фігуранти, включно із самим Турдайом. Мене не обходять його професійні навички і зміст його особової справи. На то є кадрова служба, яка несе за це відповідальність. Нічого особистого, але мене ображає процедура його призначення.
Згадайте, ще не так давно нам обіцяли, що кожне призначення буде погоджуватися із громадою. Люстрація форева! І вже через кілька днів із службового входу в УМВС заходить новопризначений Василь Турдай. Ні з ким не погоджений і нікому не представлений. Деталі щодо затриманого у Львівській області автомобіля його товариша, який віз дивні коробочки на Київ за день до його призначення, я свідомо опускаю, бо й це не визначально. Як і те, що раніше очолюване ним відомство було сумно відомо всім краянам.
Важливо те, що щойно народ виборов дорогою ціною право на те, щоб із ним рахувалися, як на це право вже плюють Турдаї і ті, хто їх призначає. Плюють всі ті, хто вважає, що на плечах загиблих можна прийти у владу і працювати по-старому.
Я чудово усвідомлюю, що посадова особа, призначена кимось одноосібно, буде віддано служити тільки йому. Тільки через призначення, або, як мінімум, погодження громадою можна прийти до відповідальності "слуг народу" перед народом, вибачте за тавтологію.
Тільки якщо посадова особа зайшла у владний кабінет після затвердження громади, вона буде знати, що будь-яка пляма на їх репутації, і та сама громада виведе його із цього кабінету. А з часом це набуде цивілізованих європейських форм, коли чиновник спішить подавати у відставку, тільки но стає відомо будь-що, що порочить його в очах народу. Ви не думали, чого вони так поспішають? Правильно, бо за ними може прийти обурена громада.
Я щиро вірю, що так буде і в нас. Турдаї не вірять, але моя віра сильніша!