Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

А що далі? Надія є!

А що далі? Надія є!
Коли опустилися руки, коли потемніло в очах, не знаєш ти, як далі бути, на що сподіватись хоча б. Не можеш, не віриш, не знаєш, не маєш куди утікти і кажуть - чудес не буває, та мусиш для себе знайти.

Допоки сонце сяє, поки вода тече, надія є. Лиха біда минає, просто повір у це, надія є.
Тобі вже нічого не треба, бо ти вже нічого не встиг. Здається, що всі проти тебе, а може, то ти проти них. Не можеш позбутися болю, не знаєш, чи прийде весна? Ти можеш не вірити долі, але в тебе вірить вона!
Допоки сонце сяє, поки вода тече, надія є. Лиха біда минає, просто повір у це, надія є.
                                                                                                                     Вадим Красноокий.

А що, далі? Це питання сьогодні чи не найактуальніше, яке задають собі українці на майданах, стоячи у варті, приходячи кожного дня на Віче у своїх містах, у Києві, тим самим висловлюючи свою громадянську позицію, спілкуючись у соцмережах чи просто переживаючи за своє майбутнє та майбутнє своїх сімей.

 Намагатимусь висловити свою думку публічно та аргументовано. Не претендую на істину. Не судіть строго. Може, помиляюсь. Вважаю, що громадянин той, хто говорить відверто, а не той, хто мовчить. Тому вважаю своїм обов’язком говорити правду, а не заставляти  вірити…

Ніщо не зупинить ідею, час якої настав

Усі українці хочуть жити однаково гідно, зі сходу на захід і з півдня на північ нашої держави. Світ у інформаційному просторі відкритий для кожного. Кожен може  відчути рівень життя безпосередньо чи  побачити, який він є у сучасному світі. Тому соціальний стандарт для життя українців давно став європейським. По цьому «євростандарту» ми уже інтегрувались у європейське суспільство. Та чи забезпечила влада цей рівень життя своєму народу? Ні. А могла. Тому настала у свідомості українців революційна ситуація, коли народ не хоче жити по - старому, а  верхи не здатні управляти по- новому.

Народні бунти по Україні вже стали доконаним фактом. Згадати лише податковий майдан, мовний майдан, протести після звірячого зґвалтування та вбивства мажорами Оксани Макар на Миколаївщині, масові протести після жорстокого міліцейського зґвалтування і катування Ірини Крашкової у Врадіївці, масові громадянські невдоволення після незліченної кількості ДТП за участі п’яних чиновників, працівників спецслужб та мажорів, масовий протестний рух після сфабрикованих справ та злочинних рішень суддів проти сім’ї Павліченків, масові протистояння проти рейдерського захоплення власності, заводів і с/г підприємств і таких випадків можна перераховувати безліч.

А згадати протести підприємців Городоччини на Львівщині проти свавілля міських чиновників з будівництва торгового комплексу на автостанції  в місті Городку, протести автомобілістів Городоччини проти бездіяльності місцевої влади з ремонту місцевих доріг, протести селян проти рейдерського захоплення Бартатівських земель, протести громадськості проти рейдерського захоплення будівлі «Нового райкому» в Городку, суспільне обурення роздачею десятками гектарів на суму майже 110 мільйонів гривень для наближених до місцевих чиновників членів родин та бізнес структур інвестиційнопривабливих земель біля міжнародної автотраси Львів – Шегині в Городку, обурення дерибаном  міськими чиновниками, суддями та прокурорами земельних ділянок у місті Городку, обурення зухвалою поведінкою місцевих «князьків». Це все вже так остогидло українцям, що залишалась лише одна крапля зухвальства зі сторони влади, щоб перелити через вінця чаші терпіння людський гнів.

Президент В.Янукович та Уряд Азарова  разом з командою Партії регіонів три роки переконували нас із шпальт та екранів усіх ЗМІ про «покращення» та системні реформи законодавства і перехід на цивілізовані європейські стандарти в Україні, аж  до «аргументованого» призупинення Урядом цього процесу за тиждень до підписання угоди про Асоціацію з Євросоюзом.

Це спровокувало студентство та свідомий український електорат вийти на акції громадянського протесту по усій Україні та засвідчити свою громадянську позицію. Країна хоче змін, народ хоче жити у цивілізованій країні. Адже замість трирічного «покращення» ми почули з уст Миколи Азарова про реальний крах української економіки. Постає логічне запитання, а за що тоді отримували гроші чиновники від платників податків? Про що звітували місцеві «князьки» на верх? Чому система приховувала від народу правду? А тому, що система в той час грабувала український народ і чиновники  мовчки споглядали скільки їм ще залишилось часу для цього. До народу їм не було діла. Але ,на щастя, час не підвласний владі. Настав час ідеї вільного суспільства і гідного життя.

Чиновнику, якому ти делегуєш кредит довіри, ти даєш в руки меч. Ним він тебе може захистити або знищити.

Так, о 04 годині ранку, 30 листопада 2013 року остання крапля зухвальства влади, за наказом керівництва МВС, яку вичавили «Беркутівці», впала  кров’ю студентів у чашу людського гніву. Наша  українська доброта, яка, безперечно, є нашою національною гордістю та водночас і бідою, бо полягає у довгому терпінні зухвальству влади, таки зробила свою революційну справу. На вулиці вийшли мільйони українців по всій країні, які чітко і однозначно заявили: Банду Геть! Весь світ був прикований до подій в Україні. Тому, що не опозиційні керівники партій вивели український народ на вулиці, а відчуття людської гідності та солідарності і милосердя. Люди усвідомили, що лише колективна спроможність української нації відстоювати свої права призведе до гідних суспільних відносин та благ в боротьбі з правлячим режимом. Народ вимагав відставки Уряду Азарова, притягнення до кримінальної відповідальності міністра МВС Віталія Захарченка, об’єктивного розслідування побиття студентів 30 листопада та  демонстрантів і журналістів при масових протестах 1 грудня 2013 року на Банковій, при сутичках з правоохоронними органами із застосуванням сили  та припинення незаконного переслідування учасників мирних акцій протестів. Здавалось, усе логічно і швидко має завершитись. Та тут вже щось пішло не в «ногу» з вимогами демонстрантів.

Активно очолити таку кількість протестуючого електорату взялись керівники окремих опозиційних партій. Встановивши сцену на площі Незалежності у Києві, ораторська площадка практично була зайнята популістськими промовами функціонерів опозиційних партій, а в перервах між їхніми виступами, відомих акторів та простих людей, які від щирого серця висловлювали своє обурення та декламували вірші, співали пісень. Майданами по всій Україні лунали гасла: Слава Україні! Героям слава!, Банду геть!, Разом до перемоги! та славень України  «Ще не вмерли України, ні слава, ні воля». Раптом появились від імені «Майдану», за мовчазної згоди громадськості, ще вимоги до влади, негайного звільнення Юлії Тимошенко, що навіть Євросоюз перестав ставити за вимогу, та відставки Президента України В. Януковича і повного перезавантаження  влади. Але на кого? Ці вимоги загнали в глухий кут, як владу, так і опозиційних функціонерів політичних партій і сам «Майдан». Невдала спроба висловити недовіру уряду в стінах парламенту, практично повне ігнорування протестних мас мільйонів українців діючою владою, вчинення окремих радикальних кроків протестуючими та особиста ненависть опозиційних керівників партій та представників влади, практично підвішали в повітрі розв’язання конфлікту між суспільством та владою. Ні Європа, ні США, попри свої заяви не вчиняють ніяких конкретних дій стосовно тиску на чинну владу в Україні. Але чому все так? Чому ніхто не прислухається до мільйонів людей? Чому все зависло? Висловлюсь тезово і лаконічно.

Тихий геноцид українського народу набагато гірше дієвих  системних змін...

Якщо хтось думає, що їздять трамваї, то «війни» в державі нема, то глибоко помиляється, а таких є ще багато в Україні, які не відчули внутрішньої мотивації до змін, їх це наразі влаштовує. Тому, тим більше, ні один чиновник не хоче системних змін, усі влаштувались. Політики, переслідуючи «свої» цілі, перетворили всеукраїнський громадянський протест, на звичайний бунт, який може закінчитись нічим. Існує недовіра між самими опозиційними керівниками партій. Нездатність влади та керівників опозиційних партій домовлятись чи управляти протестними масами, очевидна, до сьогодні нема чіткого плану виходу із ситуації. Заклики різняться. Усі себе коронували «лідерами» і будують «своє» лідерство чомусь не на об’єднанні суспільства від заходу на схід, а на внутрішньому протистоянні нації, ділячи його знову на своїх і чужих. Щоб стати лідером для всієї країни, треба для початку відмовитись від надбаного багатства, усіх привілеїв та бачення себе у президентському кріслі в жертву об’єднання і служіння українському народу. На все свій час. Допоки партійні функціонери не будуть стояти разом з народом біля сцени, а сцена не перетвориться на площадку конструктивних пропозицій громадськості, що політики повинні виконувати в законний спосіб, до тих пір ми не зможемо змінити систему управління та запобігти в майбутньому узурпації влади . А тому, якщо, закликати народ стояти до перемоги на майдані, не забудьте поставити свій намет і жити у цих умовах разом з  народом на майдані, панове політики. Тоді тим, хто претендує на роль лідера, скоріше щось мудре в голову прийде запропонувати народу. Опозиційні політичні функціонери своєю «безплідною» участю у громадському протесті, практично понизили статус "Майдану" до рівня політичного бунту. Уся партійна система в Україні кишить бандитськими угруповуваннями і в великій мірі фінансується «брудними» грішми, за рахунок яких є намагання тиснути на суспільство в незаконний спосіб та досягати своїх особистих цілей.

Україна - кордон євро-доларового впливу глобального світу і геополітичних гравців, саме тому, це постійна лінія вогню впливів капіталів між Росією та Європою. Якщо Україна піде своїм шляхом в бік Європи, це буде початком розвалу Російської імперії. При Російському векторі України, на українських можновладців чекає участь диктатора Каддафі, конфіскація усіх їхніх активів у світі, як незаконно здобутих. Ми стоїмо на грані територіального розвалу України, якщо ми не збудуємо соціально справедливу державу. А тим, хто запланував розділити Україну на частини,скажу, ви отримає потужну унітарну державу Україна, тому, що українці об’єднуються не завдяки, а всупереч чиєїсь волі, при тому, народжуючи нових яскравих лідерів із суспільних мас українців.  

Схід і захід разом - основа  перемоги над  режимом, який узурпував владу і концепції зміни системи управління. Хто б скільки  не нарікав на Росію, Європу чи США за наші біди, це буде продовжуватись рівно стільки, допоки ми самі зуміємо змінити систему управління в державі, щоб збудувати економічно потужну країну.

Окремі політичні функціонери вже вкотре намагаються «осідлати» громадянський протест, а зараз, через створення громадського об’єднання "МАЙДАН", узурпувавши керівні органи. Доходить до політичного маразму. Видається, що в певний час, за такі дії, майдан спочатку змете «своїх» наїздників, а потім, таки вже серйозно візьметься за режим.   

За задумом, народне об’єднання «Майдан» передбачає, як членство політичних партій, громадських організацій, так і індивідуальне членство! Це абсурд. В громадське об’єднання "Майдан" повинні входити лише  громадяни України (в т. ч. політики, громадські активісти, звичайні громадяни), а не політичні партії, як юридичні особи, адже в законодавстві такого виду громадянського об’єднання не передбачено. В такому випадку, це буде ТзОВ "ТЯК!"- товариство з обмеженою відповідальністю - "Тягнибок, Яценюк, Кличко", що призведе до колективної безвідповідальності, яку ми уже пережили за президента Віктора Ющенка.

Надія є!    

Тому вважаю, що Всеукраїнська громадська організація «Народне об’єднання Майдан» повинна формуватись з «низів», щоб об’єднати усіх громадян України по принципу «сотні» - сто обирають одного. Це дасть змогу сформувати нову генерацію еліт із лідерів громадянського суспільства на різних рівнях усіх адміністративних територій України. Пропоную звернутись з пропозицією до провідних ЗМІ та легального бізнесу в Україні, розділити соціальну ініціативу та надати змогу зарекомендувати себе новій еліті, із цих громадських активістів, на широкий загал населення України, що дасть змогу сформувати нову генерацію державних менеджерів та управлінців, як конкуренцію багаторічним партійним функціонерам. З усією відповідальністю розумію, що ні владі ані опозиції це буде не довподоби. Але такі кроки є суспільно необхідні і дадуть реальну можливість перезавантажити владу, на тих, хто динамічно розпочне реформи в Україні, хто реконструює систему управління влади в державі.

«Майдан» повинен проходити, як у Києві, так і по усіх обласних центрах України із заходу на схід, і на даному етапі повинні стояти п’ять основних завдань: 1 Відставка Уряду Азарова; 2 Притягнення до кримінальної відповідальності міністра МВС Віталія Захарченка та проведення розслідування, з метою притягнути до відповідальності усіх причетних виконавців злочинних наказів побиття  громадян, активістів та журналістів; 3 Вимагати припинення злочинних переслідувань владою учасників протестів та активістів по усій країні; 4 Створення Всеукраїнської громадської організації «Народне об’єднання Майдан» та оголосити «Майдан» постійно діючими, але збирати людей по мірі необхідності; 5 Підготувати нову суспільну еліту для активного перезавантаження влади. Все решту від лихого.  Чи буде почутий голос істини, а не затравлений в протестній ейфорії мільйонів? Покаже час. Слава Україні! Героям слава! Слава нескореним!      

Андрій Хома

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
ТОП ЧИТАЮТЬ КОМЕНТУЮТЬ
No articles
СТАТТІ
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico